23 серпня Україна відзначає День Державного Прапора – свято шани до символу свободи, гідності та єдності. Синьо-жовтий стяг має багатовікову історію, що поєднує геральдичні традиції Руського королівства та новітню державність.
Витоки синіх і жовтих кольорів
Початки національних кольорів сягають доби Руського королівства (XIII століття), коли синій та жовтий позначали державу короля Данила. Одна з ранніх згадок про їх поєднання на «гербових прапорах» українських земель відноситься до початку XV століття.
Герб і прапори Руського воєводства (XV ст.)
У Грюнвальдській битві 1410 року воїни Львівської землі виступали під синім прапором із золотим левом, що підіймається на скелю. Упродовж XV століття, вже в межах Польського королівства, гербом Руського воєводства залишався лев. Його зображення змінювалося – у короні й без, зі скелею чи без неї, проте кольори були сталими: синє поле щита та золоті лев і скеля. Після 1772 року, коли частину західноукраїнських земель приєднали до Австрійської імперії, давній знак із левом тимчасово вийшов з ужитку.
1848: «Весна народів» і повернення символу
Під час загальноєвропейського піднесення 1848 року відродився історичний символ Руського королівства – лев разом із синьо-жовтими кольорами, що стали національним знаком українців Галичини. Через потребу у стягах для щойно створених місцевих формувань, замість складних гербових полотнищ поширилися прапори у національних кольорах – дві рівновеликі смуги синього та жовтого. У проханнях до Головної Руської Ради навіть писали, аби «штандар руский зо Львова спровадити» – настільки масовим було прагнення мати власний прапор.
Синьо-жовтий у визвольних змаганнях ХХ століття
На початку ХХ століття, після падіння царату та на тлі національно-визвольного руху, синьо-жовтий стяг поширився всією Україною: під ним проходили багатотисячні мітинги, під ним вирушали на фронт. 27 січня 1918 року в Українській Народній Республіці синьо-жовтий стяг офіційно закріпили в Тимчасовому законі про флот. За радянської окупації за синьо-жовтий карали, але він залишався символом боротьби за свободу і пам’яті про державність.
Прапор незалежної України
4 вересня 1991 року, вже після відновлення незалежності, національний синьо-жовтий прапор урочисто підняли над Верховною Радою України. Згодом, 28 січня 1992 року, було затверджено Державний прапор України як офіційний символ. А День Державного Прапора України встановлено Указом Президента від 23 серпня 2004 року – як щорічне свято шани до нашого державного стяга.
Важливі дати
• 1410 – синій стяг із золотим левом Львівської землі в Грюнвальдській битві.
• 1848 – синьо-жовті кольори стають національним знаком українців Галичини.
• 27 січня 1918 – УНР закріплює синьо-жовтий у Тимчасовому законі про флот.
• 4 вересня 1991 – синьо-жовтий піднято над Верховною Радою України.
• 28 січня 1992 – офіційне затвердження Державного прапора України.
• 23 серпня 2004 – встановлено День Державного Прапора України.
Синє – небо, жовте – пшеничне поле. Разом вони – про волю, гідність і силу, що тримає нас у найважчі часи.
Зі святом Державного Прапора України!
Інформація від Українського інституту національної пам’яті
©2025. Всі права захищені
м. Одеса, просп. Князя Ярослава Мудрого, 32-А
+38 (093) 509 70 70